Головні новини

Карантинные КПВВ на линии размежевания семей

Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань

Все контрольно-пропускные пункты на линии разграничения на Донбассе закрыты с 22 марта в связи с карантинными ограничениями. Проход — только по решению командующего штаба ООС. Люди ночуют у КПВВ, чтобы их пропустили, и от отчаяния пытаются пересечь линию разграничения через заминированные оккупантами участки в обход пунктов пропуска — именно так 15 мая подорвалась на мине женщина вблизи оккупированного Докучаевска. Центр журналистских расследований исследовал ситуацию вокруг карантинных КПВВ на Донбассе.

КПВВ «Станица Луганская» Фото: Facebook Луганська ОДА

На  українському кордоні функціонують 20 пунктів пропуску. Для українців, які хочуть повернутися з-за кордону, та іноземців, які хочуть виїхати, періодично влаштовують чартерні авіарейси. При цьому ситуація на КПВВ на Донбасі близька до трагічної. Люди буквально застрягли по обидва боки. У когось на протилежній стороні залишилася дитина, у когось — хворі батьки, комусь потрібно на роботу й не лишилося грошей на існування. 

Розділені

Світлана Лук’янова — переселенка. Її родина  уже 5 років проживає в Києві. Кілька разів  на рік мати Світлани навідувалась  до колишнього житла в Макіївку Донецької області: «4 березня мама виїхала з Києва і планувала сюди повернутися в квітні. Ми їй і квиток купили».

Мати Світлани Лук’янової  потребує постійного лікування від онкозахворювання. Призначені ліки сім’я закупила ще до карантину за кордоном. А на окупованій території потрібний препарат купити неможливо. 

«На даний час ми вже пропустили прийом препаратів, необхідних для лікування, тож хвилюємось, як вона далі буде себе почувати в ті часи, коли КПВВ закриті і ми нічого не можемо зробити», — бідкається жінка.

Мамі Катерини Багрової вже 71 рік. Вона залишилась сама на окупованій частині України, але раз на 2 місяці приїжджала до доньки та онуків. Стара має проблеми зі здоров’ям  — в неї хворе серце та астма. Донька дуже переживає через закриті КПВВ: 

«Вона на тій стороні не може купити протиастматичні ліки. Вона обійшла всі аптеки і не знайшла їх. Передати їх я теж не маю можливості, тому що зі знайомих ніхто не їде через лінію розмежування, а перевізники, які туди їздять, ставлять завищені ціни, та й жодної гарантії немає, що вони ці ліки довезуть і їй передадуть». 

Катерина Багрова Фото: investigator.org.ua

Телефоном мама Катерини жаліється, що не може виїхати до доньки: 

«Застрягли люди багато де. Хто в Києві, хто де. Всі без грошей сидять, та й ситуація достатньо напружена». 

16 березня Тетяна виїхала до Стаханова Луганської області до чоловіка і свекрухи, які там проживають. Вона працює вчителькою на підконтрольній території, і якщо не приїде на роботу вчасно — матиме проблеми.

«Поетапний вихід з карантинних заходів призведе до того, що мої колеги вийдуть на роботу, а я буду на цій території. І закінчиться це тим, що мене можуть просто звільнити», — жаліється жінка.

«Виняткові гуманітарні потреби»

На гарячу лінію правозахисної організації «Донбас SOS» щодня надходить близько 120 звернень, і більшість з них — про закриті контрольні пункти.

«З часу, коли припинили роботу КПВВ, приблизно 80% тих, хто до нас звертається, так чи інакше стосується перетину КПВВ», — каже Віолета Артемчук, координатор гарячої лінії «Донбас SOS».

За правилами Державної прикордонної служби та штабу ООС, пропуск здійснюється через виняткові гуманітарні причини за особистим рішенням командувача штабу ООС. 

«Кожна людина може для себе визначити, для чого їй необхідно перетнути лінію розмежування, прибути в КПВВ, повідомити це прикордонникам, надати за необхідності всі підтверджуючі документи, після цього рішенням командувача ООС прикордонники виносять пропозиції щодо пропуску даної особи і чекають на рішення», — коментує речник держприкордонслужби Андрій Демченко.

Андрій Демченко, речник ДПСУ Фото: investigator.org.ua

Проте за весь період карантину і дії цих правил дозвіл на проходження через КПВВ надали лише 335 особам. За останній тиждень, коли режим карантину вже послабили, перетнути межу змогли 52 людини.

За даними «Донбас SOS», пропуск здійснював лише КПВВ у Станиці Луганській.

Речник ДПСУ Андрій Демченко пов’язує це з тим, що окупаційна адміністрація так званої «ЛНР» більш лояльно ставиться до пропуску людей. 

Він пояснив формулювання «виняткові гуманітарні потреби»: 

»Всі моменти, пов’язані з хворобою, або безпосередньо людини, або ж близьких, або не дай Бог з похованням рідних, з возз’єднанням сім’ї, або інші моменти, через які людина вважає, що їй вкрай необхідно перетнути (лінію розмежування — ред)».

Однак координаторка гарячої лінії «Донбас SOS» Віолета Артемчук вважає, що формулювання «гуманітарні потреби» — досить широке і немає точного переліку підстав для отримання дозволу. 

«Які це гуманітарні причини? На наприклад, дитині, що має ДЦП, штаб ООС дав відмову — мабуть, це не дуже гуманітарна причина. Знаю, що пропускали людей, які їхали на поховання. Наскільки охоче? Я не можу зрозуміти принцип, коли буде відмова, а коли дадуть пропуск»,- каже Віолета Артемчук. 

Віолета Артемчук, координаторка гарячої лінії «Донбас SOS» Фото: investigator.org.ua

Для того, щоб отримати перепустку для перетину лінії розмежування на підконтрольній території, потрібно звернутися до трьох установ — до  штабу Операції Об’єднаних сил, уповноваженого ВР з прав людини та в Донецьку або Луганську облдержадміністрацію, каже правозахисниця: 

«Потрібно звернутись до командувача ООС, зателефонувати і на поштову скриньку написати заявку, прикріпивши всі документи, які підтверджують, що людині конче необхідно проїхати. Одночасно зателефонувати на гарячу лінію омбудсмена України, там також є поштова скринька, куди можна прикріпити документи і розказати про всі підстави, які можуть бути. І я не можу цього рекомендувати, але люди кажуть, що вони звертаються до так званих органів так званих республік». 

У штабі ООС про терміни розгляду заяв на перетин лінії розмежування Центру журналістських розслідувань чіткої відповіді не надали. 

«По-різному буває. Це залежить від самого процесу і від того, як швидко людина надає документи», — повідомив Петро Ковальчук, прес-секретар штабу ООС.

Непроходимість

Люди масово скаржаться, що попри підтверджуючі документи про нагальну гуманітарну потребу, отримують відмови. Кажуть, що термін розгляду заяв не встановлено.  

«5 травня мені передзвонили і сказали, що запит прийнято, листа вони отримали і передають на розгляд. А далі, — питаю? А далі — чекайте на відповідь. А як її чекати? Скільки чекати? Нічого конкретного», — розповідає переселенка Світлана Лук’янова. 

Світлана Лук’янова, переселенка, з донькою Фото: investigator.org.ua

Вчителька Тетяна зверталась із заявою  і до штабу ООС, і до уповноваженої  з прав людини:

«Зверталася неодноразово, і в загальних списках я є, й індивідуально зверталася, в усі інстанції. Приходять відповіді: чекайте, буде. Коли — невідомо. Так само звернулася до «МЗС ЛНР». І що хочу сказати, — відповідальність перекладають з одних плечей на інші. Сторона підконтрольної України говорить, що провокація з боку так званих «республік», а останні говорять, що провокація — з боку України».

Прикордонники стверджують, що з боку підконтрольної території ніяких перешкод в отриманні дозволу немає, якщо на те є підстави. Натомість їх створюють незаконні формування окупованого Донбасу.

«Окупанти відмовляли в пропуску на окуповану територію, і людина фактично як заручник знаходиться в сірій зоні. Однак таких людей ми одразу пропускаємо в зворотньому напрямку, щоб не було загрози їхньому життю в сірій зоні»,  — каже речник ДПСУ Андрій Демченко.

Проте іноді трапляється і навпаки. Декому пощастило отримати пропуск від окупантів, а ось український штаб ООС дозвіл не надав. Переселенка Світлана Лук’янова каже, що в неї на непідконтрольній території крім мами ще проживає сестра:

«Планували, що може ми звідси завезем, а вона звідти зайде, щоб без перетину КПП, десь в сірій зоні зустрінемось. Сестра отримала такий дозвіл на один день, а ми нічого не змогли вирішити, ні на місці, ні через організації. Відповідей ніяких. Просто кажуть, що карантин».

Речник ДПСУ Андрій Демченко радить не лише надсилати документи, а й фізично приїжджати на КПВВ та розповідати про обставини, через які людина має перетнути лінію розмежування. За його словами, прикордонники мають побачити людину, поспілкуватися з нею, і після того вже виносити рішення.

Незаконний шлях додому

Між тим  у мережі можна знайти чимало  повідомлень про поїздку Київ-Донецьк та Київ-Луганськ через територію РФ. Користувачі пишуть, що Росія до невизнаних республік пропускає без проблем, а от виїхати з України на територію Росії не так просто. Для багатьох це лишається чи не єдиним способом потрапити на окуповану  територію Донбасу. Тому на відповідальність за порушення закону люди не зважають. 

«Це буде порушення кордону. Якщо вони будуть в’їжджати в Україну, база не покаже, що вони з неї виїжджали. Люди готові платити потім штрафи», — каже координаторка гарячої лінії «Донбас SOS» Віолета Артемчук.

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування на Донбасі та на адмінкордоні з Кримом відкриватимуть разом із кордонами країни. Проте коли це буде — поки невідомо.

«Припинення тимчасового пропуску було впроваджено на вимогу постанови Кабінету міністрів, а також указу президента. Відповідно, коли буде прийнято рішення урядом, президентом України, тоді і в нас будуть вжиті відповідні заходи», — говорить Петро Ковальчук, прес-секретар штабу ООС.

Віолета Артемчук каже, що раптове відкриття КПВВ без регулювання може спричинити ще більшу проблему: люди масово поїдуть, і пропускні пункти будуть заблоковані натовпом. Наразі людям доводиться лише чекати чітких механізмів пропуску на КПВВ. І сім’ї, розділені лінією розмежування, намагаються триматися і чекати на скоре повернення рідних.

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top