Головні новини

Хто і чому спонсорує електоральний похід Інни Богословської?

Інна Богословська, яка давно і міцно увійшла в політику під ім’ям «Інна Б», вирішила стати Президентом.

Це її друга спроба повоювати за табуретку №1 – перший раз Богословська балотувалася в президенти в 2010 році, закликаючи народ голосувати проти Януковича і Тимошенко (тодішніх фаворитів) і зробити ставку на нові обличчя. Її гасла були почуті три роки: коли держпереворот зніс законно обрану владу і делегував у парламент козака Гаврилюка, сотника Парасюка, журналіста Мустафу Найєма та іншу «свіжий струмінь». Забавно, що Інна Германівна народила під час революції гидности мем «онижедети», сама пролетіла повз ВР, як фанера над французькою столицею, і всі ці роки тихо займалася волонтерством, проїдаючи раніше зароблене в різних політичних проектах.

Але перед виборами-2019 постійний спонсор Інни Германівни згадав про її заслуги і оральному майстерності і послав жінку на вибори. Інна Богословська традиційно шокувала публіку: вона прийшла в ЦВК з пакетом, у якому перебували 2,5 мільйона гривень застави – щоб показати бідним громадянам, як виглядає така купа грошей. Однак замість піару вона отримала проблему, оскільки підковані і загартовані в політичних боях українці негайно почали цікавитися, де можна перевести в готівку таку суму, і нагадувати колишньої глави парламентського комітету з питань фінансів, що грошові операції обсягом перевищує 150000 гривень повинні проходити тільки по безналу.

Правда, екс-депутат підстрахувалася: у грудні вона розмістила на спеціально створеній сторінці «Договір про найом президента», назвавши його пультом керування глави держави. І запропонувала «керуючим» скинутися хто скільки може… Так що, легендування політик забезпечила собі. Хоча всі, хто стежив за політичним шляхом Інни Германівни знають, що вона досить заможна для того щоб самостійно заплатити кругленьку суму за імітацію президентського походу. Все-таки її називали однією з найбагатших жінок України ще з часів 90-х, коли багато українські політики та олігархи проходили період первинного накопичення капіталу. А легалізувати їх через юридичні фірми — допомагала якраз Інна Богословська, яку поза очі називали «пралею олігархів».

У 1991 році Інна Германівна, яка отримала вищу юридичну освіту, почала кар’єру з захисту кооператорів і рейдерів під вивіскою ТОВ «Юридична міжнародна служба». Ну, а що? Адже і Юлія Тимошенко, з якою пристрасно бореться Інна Б. останні два десятиріччя, також починала з салону відеокасет і роздрібної торгівлі бензином. До речі, першими клієнтами молодий юристи були Михайло Добкін (згодом — губернатор Харківщини) і генерал МВС Олександр Бандурка (екс-депутат ВР). А в 1994 році до них приєднався Віктор Пінчук, через п’ять років став самі знаєте ким. Він першим оцінив не тільки правові махінації Богословської, але і розгледів в ній політичну харизму.

Вже в 1998 році вона вперше проходить в Раду по мажоритарному округу в Харкові, а в парламенті примикає до прокучмівської партії НДП. Однак, покровитель Інни Богословської — трубний олігарх Віктор Пінчук – постійно розкручував її, «підкладаючи під різні партії. Він був зацікавлений у власному проекті, тому Богословська пробувала себе в «Партії зелених», потім вступила в «Трудову Україну» Пінчука-Тігіпко… Пікантно, що через 10-15 років, «трудовичка» Інна Б. стала ініціатором повалення пам’ятника Леніну у Харкові – разючий стрибок для лідера Конституційно-демократичної партії. Тієї самої, що стала «базою» для Команди озимого покоління, фейкової партії, яку відразу охрестили НЛО. На борту цього «літаючого об’єкта» головними пілотами були Валерій Хорошковський та Інна Богословська, які зображували українських Хакамаду і Нємцова. Ось з тих пір Інна Германівна і стала вживатися в роль прозахідного ліберала. Активно підтримувала обидва Майдану, але отримати від цього політичні бонуси не змогла: у 2006, на позачергових виборах у Раду, її політсила набрала 1,7%. Як ні парадоксально це звучить, але самий великий куш Богословська отримала від ненависних їй регіоналів: автора терміну «азаровщина» в 2007 році включили в список ПР і видали мандат. Потім юрист відпрацьовувала його, очоливши Тимчасову слідчу комісію, разоблачавшую газові махінації прем’єра Юлії Тимошенко. Кримінальну справу проти ЮВТ приготували руками Інни Б. Ось така «жіноча дружба»…

Втім, Інна Германівна згодом «кинула» і регіоналів у травні 2009 року публічно заявила про підготовку «ширки» (угоди між ПР і БЮТ) як про фактичний конституційний переворот і захоплення влади; вийшла з партії регіонів та фракції ПР у парламенті. Після чого підтримала Податковий майдан, спрямований проти уряду Азарова. Втім, «донецьких», не відрізнялися кадрової розбірливість, це не збентежило: вони знову взяли харківську юристку в свої ряди і в 2012 знову зробили її парламентарієм. Два роки потому Богословська демонстративно зрадила свою партію: після подій в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року заявила про вихід з фракції Партії регіонів з гучним криком «Дітей побили!» Однак, за вірну майданну службу «печеньок» не отримала: після революції гидности вона животіла в безвісності. Не те, що після помаранчевої революції: тоді «озимі сходи» проросли в команді Ющенка, а сама Богословська стала консультантом НАК «Нафтогаз». Її юридична фірма «Пруденс», якщо вірити словами Олега Ляшка, щомісяця отримувала по 600000 бюджетних гривень «тільки за проставку печаток». По тим часам ці суми цілком порівнянні з нинішніми мільйонними преміями Андрія Коболєва. Втім, апогеєм роботи Богословської стала діяльність по розриву газових контрактів з РФ: тим самим, згідно з яким Україна отримувала газ по 50 доларів за 1000 кубометрів. Саме Інна Германівна нарадила тодішнім міністрам Івченко і Продану розірвати газовий контракт з Росією – що в підсумку привело до різкого подорожчання російського газу. Джерела повідомляли, що зроблено це було не просто так, а на прохання олігарха Пінчука: той попросив свого друга і ділового партнера Дмитра Фірташа. Чи варто дивуватися, що нішу відразу зайняла його компанія Росукренерго, а прибутку він розділив з зятем другого президента. Природно, що і Інна Германівна отримала відсоток «за клопоти». Солідний куш, який переважив навіть «преміальні» братів Чорних – за лобістські послуги на Миколаївському глиноземному заводі. Подейкують, що саме «нові американці» — Лев і Михайло Чорні — стали спонсорами першого депутатського походу Інни Богословської. «Ці чутки підтверджує той факт, що інтереси фірм заокеанських братів обслуговували адвокатські контори Інни Германівни, а їх господиня, будучи вже народним депутатом, абсолютно не криючись, відстоювала домагання Чорних на Миколаївський глиноземний завод», — писали і пишуть у ЗМІ.

Втім, не глиноземами єдиними… Коли британсько-ізраїльський концерн Trans World Group, з яким пов’язують імена братів Чорних, поклав у 2002 році очей на Макіївський металургійний комбінат, на допомогу інвесторам знову прийшла стара знайома. Тим більше, що прихід заокеанських донорів на найбільший сталеливарний завод лобіював Леонід Кучма, чиїм зятем вже два роки був Пінчук. Який через три роки скористався послугами Інни Германівни особисто: вона в буквальному сенсі грудьми, захищала майно трубного олігарха (Нікопольський феросплавний завод) від приватівців Коломойського і Юлії Тимошенко, яка прихильно ставилася і ставиться до Ігорю Валерійовичу. Загалом, можна сміливо констатувати, що в скарбничці Інни Б. є гроші і від кримінальних кіл, і від міжнародних махінаторів, і від українських олігархів – вона не відмовляє нікому. І поки ідеологічні кандидати агітують електорат, Інна Германівна за ширмою виборчої кампанії знову лобіює інтереси сильних світу цього, на цей раз – на газовому ринку. Не встигла Інна Б. отримати перепустку на вибори, як підірвала «граффитовую бомбу».

І знову-таки, як кажуть інсайдерські джерела, за наказом Пінчука. Розчарувавшись у співака Вакарчука, на якого великий друг Хілларі Клінтон робив ставку на нинішніх виборах, дніпропетровський олігарх змушений був перейти на «співачку ротом». Інна Германівна не підвела, і відразу запропонувала закидати РФ вуглецевими боєприпасами.

«Ми повинні поставити крапку, чи є Росія агресором для України. Є! Сьогодні ми повинні зменшити вплив російської держави на українську економіку. Усі підприємства, які мають істотне значення для України, а це Обленерго, повинні бути націоналізовані. Російські власники не можуть контролювати електропостачання українських міст», – заявила Богословська в ефірі радіо «Новий час». Як бачимо, справа тут зовсім не у віддзеркаленні «атак агресивного агресора» — це лапша на вуха патріотичного виборця. Мова про отжатии обленерго, більшість з яких належать Рінату Ахметову і його бізнес-групи. Ось тут-то і сама мякотка: Інна Германівна з непримиренною супротивниці Тимошенко стала її спільницею. Адже фаворитка виборів-2019 зацікавлена в викриттях спонсорів і бізнес-друзів діючого гаранта, у підриві їх фінансових позицій, і як наслідок – розкуркулення. Під виглядом «протистояння Кремлю» маріонетки Пінчука, який зробив ставку на ЮВТ, починають «мочилово донецьких-2». І Рінату Леонідовичу явно не позаздриш, знаючи оральні здібності пані Богословської. А ви кажете: звідки гроші у целофанових кульках?

«>

04.02.2019
22:05
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top